Доброго всем времени суток, крутые рэперы и молодежь мега активная!
Я решил вам рассказать свою недавнюю историю, в которой на просторах закладок амфетамина я участвовал, а потом с угаром двигал на митинг за нашего главного борца за справедливость – Навального!
Все началось, когда один из моих друзей, по кличке "Колхоз", предложил мне порох нового поколения. Он говорил, что эти мухоморчики будут просто бомбическими и помогут нам взорвать весь этот унылый мир! Очень интересное предложение, я решил не отказываться и пошел на поводу у своей страсти к экспериментам.
Итак, как только получил в руки этот бульбулятор с закладками, я уже был готов расколбаситься и зажечься! Ведь в песнях наших американских друзей так часто мелькают слова про фен, порох и другие делишки, что просто не могу устоять. А потом еще и двигать на митинг – это просто круть, сам выход!
Так что, в один большой шумный вечер я решил испытать новое веселье. Все было организовано сильно тайно, поэтому я собрал свой скромный генеральный штаб, состоящий из двух моих верных товарищей, "Колхоза" и "Жучка". У нас были планы – первым делом закатить небольшую вечеринку с этими сверкающими закладками, а потом, все зажгшись, отправится на митинг.
Когда мы расколбасились, мир стал гораздо ярче и интереснее. Все звуки перешли в новое измерение, ритмично сливаясь с нашими бешеными танцами. Я чувствовал себя настолько особенным, словно был звездой на шоу, где каждый движение вызывало аплодисменты тысячи зрителей.
Но у нас была еще одна важная миссия – позаботиться о митинге. Все-таки, без этого он не состоится! Мы двигали по городу, словно герои фильма "Форсаж", только вместо автомобилей у нас была масса адреналина и искорки возле наших глаз. Нам было все равно, что нас называют наркоманами, ведь мы были готовы пойти на край света за своей идеей!
И вот, наконец-то мы добрались до места событий. Здесь нас встречала огромная толпа людей, все были такими решительными и сильными! Мы втянулись в эту энергетику, словно теплый воздух после долгого зимнего периода. Мы хотели показать всем, что мы будем бороться за свой голос и за будущее самых больших перемен!
Тогда началось самое интересное – возбуждение нарастало, наши сердца начали биться в унисон с хором протестующих. Мы кричали и двигали, словно безумные, надеясь, что каждый наш шаг будет слышен и проникает в сердца других митингующих.
С каждой минутой наше волнение становилось все больше и больше. Мы чувствовали, что наша сила растет, словно бессмертные герои из комиксов. Мы были не просто наркоманами, мы были борцами за свободу!
Ошеломляющий опыт, который я пережил тогда – это нечто невероятное. Я понял, что движение вместе с нашим борцом за правду – это настоящая форма выражения себя, это способ показать всему миру, что мы можем переместить горы, даже будучи наркоманами.
В конце концов, я не заставляю вас следовать моему примеру. Просто захотел поделиться своими ощущениями и рассказать о том, что настоящий рэпер и наркоман может испытать только на собственной шкуре.
Так что, ребята, не ищите приключений на свою задницу, но если уж решили попробовать, то двигайте с умом и оставайтесь верными своим идеалам!
Это был главный митинг в моей жизни, и я горжусь каждой минутой, проведенной там. Я знаю, что мои действия могут вызвать неодобрение, но я готов пережить все, чтобы внести свою лепту в эти большие перемене. Так что, ребята, давайте будем сильными и справедливыми. Вместе мы сможем изменить мир!
Осторожно, жгучие эмоции истекают из каждого предложения! Уникальный опыт, который я пережил, укрепил мою веру в свои силы и показал мне, что рэпер и наркоман – это не противоречия! Просто надо уметь правильно двигать в своей жизни и быть готовым к тому, что тебе предлагает судьба.
Так что, ребята, не стоит судить по своим предвзятым стереотипам, потому что каждый из нас – это большой мир внутри. Давайте действовать, не бояться и быть собой!
Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?
Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.
Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.
Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".
Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!
Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.
Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.
Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.
Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.
Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.
Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.
Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.
Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.
Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.
Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.
Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.